Живу, поки навчаю

Роняє лист осінній клен,

Кружляє сніг…

                       А я навчаю.

До школи  я іду щодень,

Несу знання….

                   Вони чекають.

В десятках сонячних очиць

Горять огні:

                    Їм все цікаво.

Оцю цікавість загубить

А чи зронить

                    Не маю права.

А, може, тут актор росте

Чи академік,

                    Чи професор.

У світі дивно їм усе!

Й вони біжать,

                Як прийде осінь.

Я хочу їм віддать любов:

Прекрасний світ,

                   Жагу пізнання.

Бо покоління сі несуть 

Мої надії

                  Й сподівання.

Забути їх чи відпочить

Не можу я,

                   Не маю права.

Дітей учити –

                   Значить жить!

Для вчителя –

                 Це гідна справа.

                                                                 Галина Гавронська