Колискова донечці

Сон давно вже тисне на твої повіки,

Тиха казка стука у віконце.

Мамине життя і любов навіки

Будуть берегти тебе, мов сонце.

Губоньки, мов квіточки червоні,

Зубоньки, мов бісер у разку.

Пальчики цілую своїй доні

І розповідаю на ніч казку.

Гасне тихо вогник в оченятах,

Щічки червоніють від утоми.

Моя доня дуже хоче спати

Ще й дослухать казочку про гнома.

Ніженьки стомилися за день.

Вже не хочуть бігать по травичці,

Але завтра – знову до дітей –

Твоїх перших друзів невеличких.

Спи, моє дитяточко, засни.

Хай тобі присниться чудо-казка.

В ній почуєш подих вічної весни,

Теплий, лагідний, як материнська ласка.

                                                     Галина Гавронська