Літературно-музична композиція

для учнів 5-9 класів

Мета: ознайомити з творами Тараса Шевченка, покладеними на музику, викликати інтерес до пісень на слова поета, виховувати прагнення знати історію свого народу в піснях, ушанувати пам'ять поета

Обладнання:фонограми та аудіо записи пісень на слова Т.Г.Шевченка, портрет Шевченка.

Хід свята

Ведучий: Так уже склалася наша історія. Знедоленому, віками бездержавному великому народові українському потрібен був великий муж, щоб один сказав за всіх – за тих, кого любив, плакав і страждав, за тих, хто вперто боровся. Потрібен був речник, Боян, пророк, патріарх, подвижник. Потрібен був національний геній. Ним став Тарас Шевченко.

Ведуча: Україна і Шевченко, Шевченко і Україна - поняття неподільні. Немає України без Шевченка, як Шевченка без України. Творчість Тараса Григоровича Шевченка - геніального поета, мислителя, художника - стала дорогоцінним надбанням світової культури

Ведучий: "Великий Шевченко тим, що він поет української нації, але ще більший тим, що він поет народний" - сказав про поета А. Луначарський. Шевченко розкрив світові волелюбну душу народу. Його знаменитий "Кобзар" вибухнув вулканом народних страждань і сподівань на кращу долю.

Ведуча: На творах Кобзаря зростали, морально мужніли, духовно збагачувалися кращі українські письменники, поети, художники, музиканти. Завдяки йому міцніли світоглядні позиції Івана Франка, Лесі Українки, Павла Грабовського, Михайла Коцюбинського, шліфувалася поетична майстерність Максима Рильського, Павла Тичини, формувалася муза Миколи Лисенка, Степового, братів Майбороди.

Ведучий: Пісні на слова великого Кобзаря - лише невеличка частка велетенського за кількістю й безмежного за різноманітністю форм озвучення жанрового різновиду: ім'я якому - музична шевченкіана.

Ведуча: Ще за життя почали створюватися пісні на його слова. Мелодії до них складали прості, часто неписемні селяни, для яких вірші Шевченка були настільки близькі й зрозумілі, настільки глибоко відтворювали їхні мрії і сподівання, що сприймалися як народні.

Ведучий: Ряд творів геніального поета пройняті відчуттям образів української природи. У них ніби поєдналися невіддільні від народного живописання компоненти пейзажу, як вечірня зоря, зелена діброва, широке поле, буйний вітер, червона калина, вода з - під явора, верба над водою, вишневий садок.

Звучить пісня «Тече вода з-під явора» у виконанні учнів

Ведуча: Любов і туга за рідною Україною постійно переслідує Тараса Григоровича. А особливо вона загострюється у період заслання. Майже всі твори великого поета пройняті нестерпним болем і тугою за рідною батьківщиною. Сюди належать прекрасні зразки інтимної лірики : «Заросли шляхи тернами», «І золотої, й дорогої», «Ми в купочці колись росли», «Зацвіла в долині».

Звучить пісня «Зацвіла в долині» у виконанні учнів

Ведучий: У поетичних збірниках 60-80-х років ХІХ століття вміщено чимало текстів Шевченкових пісень , однак мелодії до них майже не збереглися. Чимало композиторів створило музику до " Кобзаря ”. Це М.Лисенко, К.Стеценко, Я.Степовий, П.Чайковський, С.Рахманінов та ін.

Ведуча. За життя Т.Шевченка " Кобзар ” видавався лише 2 рази. Після смерті поета до 1917 р. він витримав 61 видання загальним тиражем чотириста тисяч примірників. Фольклорист О. Дей стверджує, що великими тиражами друкувалися окремі поеми, а " усна передача зробила пісні на слова Шевченка надзвичайно популярними ”. " Його поезія, – писав І.Франко про Шевченка, – відзначається найвищою простотою форми і змісту, композиції і вислову, – простотою, безпосередністю і природністю, що їх надибуємо в найкращих народних піснях...Найвищі ідеї, найрадикальніші думки його доби зливаються в Шевченковій поезії нероздільно з народним змістом ”.

Ведучий  Народна пісня, любов до якої поет проніс крізь усе життя, стала матір’ю його поезій. Вона виросла з фольклорної стихії, а потім продовжила побутувати в усній народно-співочій традиції. Переконливим свідченням того, як досконало він знав українське народне багатство в усіх його жанрах є, зокрема , вірш „ Перебендя ”, в невеликому уривку якого згадується 11 пісенних творів. Народну пісню він називав не інакше, як „ моя задушевная песня ” . А в повісті „ Близнецы ” наводить понад двадцять народних пісень: ” Ой не ходи, Грицю, на ті вечорниці ”,  " Ой ішов чумак з Дону ”, „У неділю вранці ішли новобранці ”, „ Стала хмара наступать ”, „У степу могила з вітром говорила ”, „ Летить орел через море ”, „ Зійшла зоря із вечора ” та інші.

Ведуча Широка обізнаність Тараса Григоровича у пісенному фольклорі зумовила й низку особливостей його поетичної мови. Саме музичність, мелодійність мовної майстерності поета пов’язані з особливостями української народної пісні. Пісні різних жанрів, записані під час подорожей по Україні за дорученням Київської археографічної комісії, згодом давали поштовх творчій фантазії поета і ставали історичною основою багатьох його поезій. В історичному минулому України він вбачав перспективу її майбутнього – визволення   від     поневолювачів.

 Ведуча: Тексти Шевченкових пісень, як і мелодії, записані з уст народу, іноді модифікувалися. Виняток становлять хіба що такі твори, як "Реве та стогне Дніпр широкий”, "Заповіт”, "Садок вишневий коло хати”, "Тополя” та ін., що можна пояснити великою шаною та любов’ю до Кобзаря, особливостями творчої індивідуальності.

Звучить пісня «Тополя» у виконанні учнів

Ведучий. Шевченківська балада "Причинна” була якісно новим, відмінним явищем в українській літературі.

Ведуча. В основу балади "Причинна” покладена народна легенда про чисте й світле кохання, розлуку і трагічну загибель закоханих. Такий мотив досить типовий для народних пісень .
Звучить тихо мелодія пісні "Реве та стогне Дніпр широкий”.

Ведучий. У Шевченківській баладі змальовується кінцевий момент трагедії. Змучена, вистраждана важкою сирітською долею, дівчина, завдяки ворожці, стала причинною; сонна, як привид, блукає понад Дніпром, вилазить аж на вершину дуба, щоб звідти побачити, чи не їде її коханий. Причинна злазить із дерева, а внизу на неї чекають русалки – душі нехрещених дітей, які повиходили з Дніпра грітись проти місяця. Вони й залоскотали дівчину. Рано-вранці на знеможеному коневі виїжджає козак. Його мучить лихе передчуття. Він помічає щось біле, під’їжджає і впізнає в покійниці свою кохану. У відчаї козак "зареготавсь, розігнався – та в дуб головою”.

Голосно звучить пісня "Реве та стогне Дніпр широкий»

Ведуча: І.Франко писав: "У Шевченку знайшла українська поезія поки що свій найвищий, найсильніший вираз. Але се не був кінець, а початок, імпульс до її дальшого розвою.”

Звучить «Заповіт» аудіозапис

Ведучий  На цьому наше свято закінчено, дякуємо за увагу.