Родинне свято «Зустрічаємо Великдень»

Мета : розповісти учням про звичаї та обряди святкування Великодня, виховувати у дітей шанобливе ставлення до історії та традицій українського народу.

Обладнання : вишиті рушники, ікона, корзина з крашанками та писанками, посуд, стилізований під український, українські костюми.

Хід свята

(Частина класу оформлена під світлицю. На стіні ікона, прибрана вишитим рушником. Застелені килимами лави. Стіл з великодніми стравами. Збоку - піч, за якою знаходяться діти. Вони сплять. Заходить мати, Яка прийшла з церкви. В руці у неї кошик., прикритий вишитим рушником. Мати виймає із кошика освячені яйця, паску, розкладає на столі.)

Мати: Дав Бог, діждались ми дня великого - Великодня, святої Паски. Та вже й весна в двері постукала, всьому живому нове життя вдихнула, людей до праці закликала. Відсвяткуємо, Господа Бога прославляючи, та й підемо ниву засівати, новий урожай плекати, щоб ще багатшою стала сім'я наша, та й уся рідна земля , що Україною зветься. (Поправляє на столі, ще раз оглядає).

Здається, все готово. Запалю свічечку, та й буду діток будити.

(Мати запалює свічку, хреститься на ікону, промовляє тричі «Христос Воскрес!»)

Мати: А вставайте, дітоньки, вставайте! Будемо крашанкою вмиватися, Та смачну паску куштувати.

(Збоку біля печі стоїть глечик з водою, а на блюдечку - освячена крашанка. Мати торкається щічок кожної дитини крашанкою і промовляє.)

Мати: Щоб була донечка гарна та червона, як калина! Щоб синочок міцним і здоровим ріс, як дубок! Будь красен, як місяць ясен! Хай крашанка вроди додає! Станьмо, діти, помолімося Богу перед сніданком.

(Діти шепочуть молитву « Отче наш», хрестяться, сідають до столу).

Мати: За стіл сідайте та пам'ятайте : на свято з радістю йдуть і радість з собою несуть! Поцокайтесь свяченими яєчками та снідайте. (Діти їдять мовчки). А шкарлупки викидати не будемо. Ми їх закопаємо на городі, щоб погані черв'яки не водилися, та в садочку гарні яблука та груші родили. (Діти закінчують снідати). Дякуйте Богу за сніданок, та підіть до хрещених батьків своїх, до бабусі й дідуся, до тіток та дядьків і привітайте їх. А кого зустрінете по дорозі - мимо не пробігайте ! Теж зі святом привітайте, похристосайтесь та яєчком поцокайтесь.

(Діти беруть крашанки, підходять до гостей , які сидять в залі - мами , бабусі, хрещені- кажуть «Христос Воскрес!» і цокаються яєчком. Перед гостями на декоративних тарілках лежать крашанки. Потім діти рушають до хатини бабусі, яка знаходиться в одному з кутків класу)

Діти: Бабусю, Христос Воскрес!

Бабуся: Воістину воскрес, онученьку! Дай Боже за рік діждати та з вами здоровенькими бути.

(Бабуся пригощає дітей цукерками, насінням. Діти оточують бабусю , розмовляють з нею. В цей час до класу заходять дорослі в українських костюмах, співаючи «Веснянку». Дорослі звертаються до присутніх , промовляючи: «Христос Воскрес». Зупиняються гурточком , цокаються між собою та з присутніми яєчками.)

Мати: Подивіться, діти, вже дорослі вийшли на вулицю веселитися. Підемо і ми з вами!

(Діти , узявшись за руки, разом з мамою ланцюжком виходять на середину клас).

Діти: (співають).

Ой, що то за весна без весняночки,

Що колисонька без співаночки,

Що дитинонька та без матінки,

Що родинонька та й без батенька.

(Діти зупиняються півколом перед дорослими.)

Дівчинка:   Вдягла весна мережану сорочку,

                     Умившись і звільнившись од турбот,

                     І підіймає волошкові очі

                     До віщих, до церковних позолот.

Хлопчик:   Душа стає і цю днину молодою,

                     Забувши, що слова бувають злі,

                     І повняться, старання добротою

                     На ранньому скоромному столі.

Дівчинка:  Великдень всіх нас на гостини просить,

                    Малює сонце полотно небес,

                    І крашанку, як усмішку підносить,

                    Христос воскрес!

Всі:             Воістину воскрес!

Дівчинка: Розкажіть нам басую про писанку.

Бабуся: Назва "писанка” походить від слова "писати”. Крашанки –

одного кольору, а писанки "писані” малюнками, орнаментами. Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця. Легенда перша. Після смерті Христа сім іудеїв зібралися на бенкет. Серед страв була смажена курка і варені вкруту яйця. Під час банкету хтось сказав, що Ісус воскресне на третій день. На що господар дому заперечив: "Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він  воскресне”. І тієї ж миті яйця змінили свій колір, а курка ожила.

Мати: І все-таки найбільш розповсюджений колір пасхальних яєць – червоний. Пов'язано це не тільки з легендами і древнім повір'ям у магічну силу червоного кольору, а й з чисто практичним міркуванням – фарбувати яйця червоним кольором найлегше – в усіх країнах для цього використовували лушпиння цибулі. Ану ж бо похизуйтеся, у кого яка крашанка.

(Учні демонструють різнокольорові крашанки, пояснюють значення кольору).

Дівчинка:Червоний – колір життя, колір любові, колір дня, радість життя і любові.

Хлопчик: Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

Дівчинка:  Блакитний – символ неба, простору, вітру, здоров'я.

Хлопчик: Жовтий – символ місяця, зірок, це колір хлібного лану,жита, життя.

Дівчинка:   Чорний – дух померлих, пам'ять про них, про своє коріння.

Хлопчик:  А ось писанка – символ народного живопису. Всесвіт вміщується у них.

Дівчинка : Гарна писанка у мене,
                  Мабуть, кращої нема.
                  Мама тільки помагала,
                  Малювала ж я сама.
                  Змалювала дрібно квіти,
                  Вісім хрестиків малих,
                  І дрібнюсінько ялинку
                  Й поясочок поміж них.
                  Хоч не зразу змалювала, –
                 Зіпсувала п’ять яєць, –
                 Та як шосте закінчила,
                 Тато мовив: „Молодець!”
                 Я ту писанку для себе,
                 Для зразочка залишу,
                 А для мами і тата
                 Дві ще кращі напишу.

Мати: Хазяйновита бабуся наша! Щоб онуків на свято нагодувати та й гостей було чим почастувати, наварила вареників з м'ясом і з сиром, вишнями та маком. А щоб їх покуштувати, треба рогачами з печі дістати, пронести між кіл та поставити на стіл.

(Гра для дорослих «Пронести з зав'язаними очима горщик на рогачі»)

Мати: Та і діти у нас жваві. Ложками гарно вміють працювати.

(Гра для дітей « Перенеси крашанку в ложці».)

Бабуся: Дивлюсь я, дітоньки, на нашу давню українську хату, на барвисті рушники на стінах та вікнах, на розмальовану піч. На столі свячена паска, крашанки. І повнить душу віра, що нашому роду не буде переводу. Що ви не дасте всохнути нашому родовому дереву і завжди вертатимете з далеких доріг до рідного дому.

Дівчинка: (підбігає до бабусі). Заспівай мені, люба моя, як співала колись колисаночку. Хай почують і небо, і земля твою тиху і ніжну співаночку.

(Бабуся обнімає онуку і гладить її по голівці, заводить пісню «У полі калина, у полі червона». Дорослі та діти підхоплюють.)

Мати: (сплескує руками) Отакої журливої завели! Та давайте веселої та жвавої, щоб діток наших звеселити , та й гостей наших порадувати!

( Дорослі та діти виконують віночок українських народних пісень)

Один з дорослих:

А на сім слові - бувайте здорові Самі з собою, та з газдою.

Та з усім домом, та з усім родом.

Бажаємо щастя, здоров'я на довгі роки!

Мати: Спасибі вам, люди добрі, за вашу щирість, за участь у нашому святі. Ми з вами усі - український народ, який Складається з родин великих і малих, дружних і працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел , так і наша українська культура збагачується звичаями та обрядами сімей та родин. Тож нехай ця ріка завжди буде повноводною, щоб велика родина наша була красивою і багатою!