Позакласне читання Адріан Кащенко. «На Кодацьким порогом» - 7 клас - Уроки української літератури - Каталог файлів

План-конспект уроку з української літератури

Тема: Позакласне читання № 1. Адріан Кащенко. «На Кодацьким порогом»

Мета: продовжити знайомити школярів з історичним минулим нашого рідного краю, народу на прикладі твору А. Кащенка «Над Кодацьким порогом»; стисло опрацювати відомості про життєвий і творчий шлях письменника; з’ясувати ідейно-художній зміст повісті, охарактеризувати її героїв; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, логічне мислення, вміння узагальнювати, порівнювати, співставляти, раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір учнів; виховувати почуття пошани, поваги до історичних героїв краю, на їх прикладі прищеплювати школярам любов до Батьківщини, народу.

Обладнання: презентація до уроку, портрет А. Кащенка, збірка його творів, дидактичний матеріал (тексти твору, картки), малюнки-ілюстрації до твору.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Епіграф до уроку:

Я вірю, що Україна знову буде великою і сильною...

А. Кащенко

Хід уроку

I. Організаційний момент (привітання, перевірка присутності та готовності учнів до уроку)

Вступне слово вчителя

В історії нашого українського народу було чимало трагічних, сумних і багато героїчних, звитяжних сторінок. Особливо цікавою є така сторінка нашої історії, як славне запорозьке козацтво. Віра і воля — ось що було основою козацького товариства. Про славних козаків написані історичні розвідки; реліквії, що нагадують про устрій запорожців, їхню боротьбу, братство, прикрашають вітчизняні історичні музеї.

II. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

• Що вам відомо про козаків?

Козацтво.

Осередком запорожців була Запорозька Січ на Дніпрі, понижче порогів, на островах, серед ріки. Там запорожці жили постійно; там збиралися, вчилися воєнної справи і готувалися до воєнних походів.

Січ — то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці (потім на Базавлуці і Томаківці). Зі всіх боків обливала цей острів глибока вода Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та й поставлено високий, гострий частокіл (паркан) з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа. Не диво, що будь-кому неможливо було дістатися на Січ. І хоча не раз пробували здобувати Січ турки, татари й інші вороги, то це їм не вдавалося.

Хто хотів стати козаком, мав наперед служити три роки в старого козака за чуру (слугу й помічника). Чура робив усяку роботу й носив за козаком другу рушницю й потрібні йому клунки. Щойно потім, коли вивчився від того козака орудувати зброєю й набрав вправності в битвах, ставав правдивим козаком і діставав зброю: рушницю, шаблю, спис і стріли.

Козаки вбиралися просто: в грубу сорочку, в кирею (довгий плащ без рукавів). За широким поясом носили пістолі й люльку, через плече носили торбинку з харчами і кулями, а до пояса на ремінець причіпляли ще й порошницю з порохом.

Їли сушену рибу і печене м’ясо та риб’ячу юшку, бо риби в ріках та всякого звіра та птаства в степу було дуже багато. Пекли сухарі з пшеничної муки.

Січове військо ділилося на полки по 500 осіб. Полк мав п’ять сотень по сто людей; сотня мала десять десяток (курінів) по десять людей. Полками командували полковники, сотнями сотники, а десятками десятники, так звані курінні отамани.

Цілою Січчю командував кошовий, що його звали «батьком-кошо- вим». Його вибирали на спільній раді, на майдані серед Січі.

Козаки воювали двома способами. Звичайно нападали на ворога кіннотою, а піхота наступала з боків. Ніхто не піддавався, всі билися до останку, кажучи: «Або перемога, або смерть!»

Отак жило те славне козацьке запорізьке військо, що від 1500-го майже до 1800-го року, близько 300 літ, обороняло Україну від усякої напасті. Відвага й хоробрість козаків були відомі в цілій Європі.

• Які риси характеру притаманні козакам? (Мужність, винахідливість, кмітливість, рішучість, загартованість, спритність...)

• Чи легко було бути козаком? Свої міркування обґрунтуйте

• У творах яких відомих вам письменників розповідається про козацтво? (І. Нечуй-Левицький «Запорожці», О. Сенатович «Малий Віз», І. Крип’якевич «Малі козаки», Т. Шевченко «Тарасова ніч», «Іван Підкова»).

Перевірка д/з

Вдома ви прочитали ще один твір про козаків «Над Кодацьким порогом» А. Кащенка. Вашим завданням було скласти план до твору.

1) Молоді літа Сулими.

2) І. Сулима — запорізький кошовий отаман.

3) Поляки будують фортецю під Кодаком.

4) І. Сулима має бажання зруйнувати Кодак. «Не буду я козаком, якщо

не зруйную ту будівлю».

5) Запорожці йдуть на Чорне море.

6) Перемога над турками.

7) Турки прислали І. Сулимі викуп.

8) Шлях козаків до річки Кальміус.

9) Бій під Очаковом.

10) Смертельний бій за Кодак.

11) Поляки зрозуміли, що змагатися марно, і попросили милосердя

у козаків.

12) Розстріл полковника Маріона.

13) Руїни Кодака.

14) Прийшов час визволяти Україну з польської неволі.

15) Гетьман Конецепольський надумав узяти І. Сулиму зрадою.

16) Обіцянка польського гетьмана, що з Сулими не впаде жоден волос.

17) Реєстрові козаки ніби переходять на бік запорожців, їх зрада.

18) Суд у Варшаві над Сулимою.

19) Смерть українського гетьмана.

20) Козаки зрозуміли, що їх обдурено.

21) Тужили козаки за Сулимою.

22) Кодацький поріг — живий свідок давніх подій.

1. Втеча Сулими з неволі.

2. Будівництво Кодацької фортеці.

3. Обіцянка Сулими зруйнувати Кодак.

4. Заклик до походу на Азов.

5. Проблеми під час походу і шляхи їх розв'язання.

6. Взяття Азова.

7. Підготовка до виступу проти Кодака.

8. Зруйнування Кодацької фортеці.

9. Зрада реєстрових козаків.

10. Смерть Сулими.

Додаткове завдання (виконується за бажанням):

III. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми, мети уроку.

Сьогодні на уроці ми стисло опрацюємо відомості про життєвий і творчий шлях письменника; з’ясуємо ідейно-художній зміст повісті, охарактеризувати її героїв; будемо розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, логічне мислення, вміння працювати в групі, узагальнювати, порівнювати, спів ставляти; будемо виховувати почуття пошани, поваги до історичних героїв краю, на їх прикладі прищеплювати школярам любов до Батьківщини, народу.

Отже, запишіть тему уроку: «Позакласне читання № 1. Андріан Кащенко. «На Кодацьким порогом»

1. Випереджальне завдання - розповідь про Адріана Кащенка учнями

Надзвичайно популярний на початку ХХ століття автор повістей та оповідань на теми запорізького козацтва, його життя і подвигів, побуту і звичаїв.

Не претендуючи на глибокі історичні розвідки, ґрунтовані на конкретних фактах і подіях, його твори приваблюють щирістю, ліризмом, болем, сприяють пробудженню почуття національної єдності.

Адріан Кащенко народився на хуторі Веселий Олександрійського повіту Катеринославської губернії (нині Вільнянського району Запорізької області) у родині небагатого поміщика. У Адріана було п’ятеро братів і четверо сестер, найбільше дружив з Миколою, старшим братом.

1865 р. — навчання в гімназії, переходить до юнкерського училища (Катеринослав), яке закінчив у 70-х роках. Декілька років перебував на військовій службі, проте військова служба не припала йому до душі. Вийшовши у відставку, він працює на різних посадах у залізничному відомстві в Катеринославі, Пермі, Петербурзі, Туапсе. У 1913 році знову повертається до роботи контролера на залізниці в Катеринославі.

Історія рідного краю захоплювала письменника ще з дитинства: «Чому люди ніяк не впорядкуються так, щоб усім було добре жити і всім було вільно, так як вміли жити наші запорожці». А. Кащенко відвідав запорозькі степи, руїни Січі, фортецю; схилявся над могилами славних вільних лицарів. Він є автором кількох історичних оповідань: «Запорозька слава» (1907), «На руїнах Січі (1907), «Мандрівка на пороги» (1916) та історичних повістей «Під Корсунем» (1913), «У запалі боротьби» (1914), «Зруйноване гніздо» (1919), історичного нарису «Великий Луг запорізький» (1917).

(Звертається увага учнів на виставку книг Адріана Феофановича.)

У багатьох його творах виведені постаті національних героїв України: «Над Кодацьким порогом» — про гетьмана Івана Сулиму, «Про гетьмана Сагайдачного», «Кость Гордієнко-Головко — останній лицар Запоріжжя», «Про гетьмана козацького Самійла Кішку», «Славні побратими». Брав участь у культурно-громадському житті столиці. Листувався я з Оленою Пчілкою. У 1917-1918 рр. у Катеринославі організував Українське видавництво, де друкув свої останні твори.

Помер письменник 16 березня 1921 року у Катеринославі (нині Дніпропетровськ).

Тема: зображення боротьби запорожців під керівництвом І. Сулими проти турецьких, польських загарбників рідної України.

Ідея: уславлення мужності, сміливості, винахідливості, заздрості (Ко- нецпольський, старшина реєстрових козаків).

Основна думка:«...розбрат між українцями й зрада минуться і між ними запанує єднання».

Жанр: історична, соціально-психологічна повість. Повість — епічний твір середнього розміру, в якому змальовано життя одного чи кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями часу; займає проміжне місце між оповіданням і романом.

- експозиція — частина твору, в якій повідомляються час і місце подій, обставини, що стали причиною конфлікту (початкова ситуація). (У творі — це перебування Сулими у турецькій неволі, визволення козаками поляків під Хотином, утиски козаків поляками.);

- зав'язка — подія, з якої починається дія і завдяки якій виникають наступні події. Зав'язка підводить читача до розуміння проблеми, поставленої у творі. (Будування поляками Кодака.);

- розвиток дії — частина твору між зав'язкою і кульмінацією, де показано шлях вирішення конфлікту. Це — найбільша частина твору, в якій відображається хід подій. (Сулима вирішує зруйнувати Кодак. Похід Сулими на Азов, аби зібрати гроші для війська, підготовка до зруйнування Кодака.);

- кульмінація — вирішальне зіткнення протидіючих сторін, момент найвищого напруження дії. Кульмінація показує роль конфлікту в житті персонажів; тут намічається перемога однієї з конфліктуючих сторін. (Зруйнування Кодацької фортеці козаками на чолі з гетьманом Сулимою.); — зрада козацької старшини І. Сулими; суд над гетьманом у Варшаві.

- розв'язка — те місце у творі, де показано результати кульмінаційного зіткнення між персонажами, переживання, роздуми над долею героїв. (полон і смерть Івана Сулими, роздуми над тим, до чого призвела загибель гетьмана (через 12 років запорозькі та реєстрові козаки стали одностайно за права і волю свого народу під проводом Б. Хмельницького.)

Ко́дацький порі́г — перший із дніпровських порогів, знаходився на відстані 17 верст нижче Дніпропетровська (до 1926 — Катеринослав або Екатеринославъ), між сіл Старі Кодаки (на правому березі), тоді — Кайдак, Кодак) та Чаплі (Дніпропетровськ) (на лівому).

Загальна довжина порогу — 186 сажнів (приблизно 400 метрів), за довжиною вважався середнім порогом, мав чотири лави.

На правому березі Дніпра біля порогу була розташована Кодацька фортеця.

Ко́дацька фортеця, або Кодак (сучасне Кайдаки; пол. Kudak, Кудак від тюркського «кой» — селище та «даг» — гора, тобто «поселення на горі») — колишня фортеця на правому березі Дніпра напроти Кодацького порогу, що була розташована 10 км нижче сучасного Дніпропетровська, на території села Старі Кодаки

Звучить тиха й спокійна музика. Учні сідають рівненько, руки кладуть на коліна, заплющують очі і відпочивають.

Починайте висловлюватись спочатку за бажанням, а потім по черзі.

Дотримуйтесь правил активного слухання, головне - не перебивайте один одного.

Обговорюйте ідеї, а не особистості, які висловили цю ідею.

Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування.

— За яких обставин потрапив у турецьку неволю і як зумів визволитися?

Для чого була збудована фортеця над Кодацьким порогом?

Що зумовило І. Сулиму вирушити у похід до Азова?

Чому Конецпольський вирішив помститися І. Сулимі?

До яких хитрощів удався Конецпольський, щоб заволодіти І. Сулимою?

• Про що свідчать останні слова І. Сулими перед стратою: «Прощайте, панове та сподівайтеся лиха, бо моя кров вам дурно не минеться!»?

• Як козаки сприйняли смерть улюбленого ватажка? Про що це свідчить?

• Поясніть, що мав на увазі А. Кащенко, зазначаючи: «...Поріг Кодаць кий... досі тужить за дітьми волі та співає про минуле».

• Чому говорять, що без минулого немає майбутнього?

1. І. Сулима був на Січі запорозьким кошовим отаманом до:

а) Івана Богуна; б) Тараса Трясила; в) Богдана Хмельницького.

2. Із Сагайдачним І. Сулима не ходив у похід до: а) Візантії; б) Криму; в) Трапезонту.

3. Слава про І. Сулиму розійшлася далеко поза межами України і нарешті стала всесвітньою після того, як:

а) під його керівництвом було засновано морський флот;б) він захопив у морі на турецькій галері багато бранців;

в) надав козакам можливість збагатитися під час військових походів.

4. Хто збудував над Кодацьким порогом міцну фортецю:а) запорожці; б) турки; в) поляки.

5. І. Сулима вирішив іти з військом «до города Азова», щоб:а) укласти мирну угоду з турками;

б) здобути срібла, золота і всяких скарбів;в) допомогти збудувати фортецю над Кодаком.

6. До Азову разом із І. Сулимою вирушило козацтво у кількості: а) три мільйони; б) дві з половиною тисячі; в) до мільйона.

7. Козаки, вночі підійшовши до стін Кодака, перегукувалися між собою, як:а) сови; б) шпаки; в) сичі.

8. Який художній засіб використав А. Кащенко у фразі: «Кодацький поріг... досі тужить за дітьми волі та співає про минуле»? а) Метафору; б) епітет; в) порівняння.

9. Отримавши перемогу над турками, І. Сулима змусив їх:а) відремонтувати пошкоджені козацькі галери;

б) випустити на волю всіх невільників; в) влаштувати веселе свято.

10. Кому з героїв твору належить висловлювання стосовно Козацької фортеці: «Все, що людина може збудувати, людина може й зруйнувати»? а) Сулимі; б) Конецпольському; в) Хмельницькому.

11. Яким чином можна було козакам потрапити до Кодака непоміченими? Йдучи:а) через чагарники і болото; б) попід скелями Дніпра; в) густим лісом.

12. Біля якої річки часто ходили татари, випасаючи свої табуни й отари: а) Кальміусу; б) Самари; в) Каяли.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

1. Що мав на увазі І. Сулима, говорячи: «...не буду я козаком, коли не зруйную оту паскудну їхню будівлю (фортецю)»? Свої міркування обґрунтуйте.

2. Чому, на ваш погляд, І. Сулима мав великий авторитет серед козацтва? Що про це свідчить? Відповідаючи, посилайтеся на приклади з твору.

1. Доведіть, що І. Сулима — мужній, розумний козацький ватажок, який турбується про долю кожного українця.

2. Чому, на ваш погляд, І. Сулима, надаючи наказ, завжди радився з козацтвом? Свої міркування вмотивуйте.

1. Чим, на ваш погляд, пояснити те, що на раді козаки обрали гетьманом України І. Сулиму? Свою думку обґрунтуйте, наведіть приклади з твору.

2. Дослідіть, чи боявся І. Сулима смерті? Чому йому було боляче перед стратою? Власні спостереження вмотивуйте.

Скласти сенкан про Івана Сулиму, про славне козацьке минуле.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

1.«Карусель». (Учні по черзі визначають проблематику твору.)

- проблема розбрату між козацькою старшиною і низовим козацтвом;

- проблема дотримання козацьких звичаїв і традицій; проблема героїзму козаків у боротьбі з ворогами.

зрозумів (зрозуміла), що…”, “Мені було цікаво…”, “Я дізнався…, але ще хочу дізнатися…”

- Чи досягли ми поставлених цілей? Як ми це робили?

— Де і як ти зможеш застосувати інформацію, отриману на сьогоднішньому уроці?

— Чи потрібно нам вивчати літературні твори на історичну тематику?

Прочитати твірМ. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» с. 137-162

Додатково (виконується за бажанням): Написати твір-роздум «Зрада — найтяжчий людський гріх».

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про Михайла Стельмаха